Перші визвольні змагання

1914-1924 рр.

Національність: Українець

Народився в с. Голгоча, нині Підгаєцького р-ну Тернопільської області, в сім'ї священика. В 1900–1908 рр. навчався в Бережанській гімназії, в 1908–1913 – на правничому факультеті Львівського університету. За участь у студентському виступі в липні 1910 р. заарештований, відданий під суд і виключений з університету. Наступного року продовжив навчання у Краківському університеті. В 1912–1913 рр. очолював Український студентський союз. Від 1912 р. був членом головної управи УРП. Здобувши фах правника, деякий час проходив адвокатську практику в Бережанах.

Під час Першої світової війни воював у Легіоні УСС, спочатку стрільцем, а від травня 1915 р. – хорунжим, потім четарем; командував чотою. У вересні 1916 р. в бою під Потуторами поблизу Бережан потрапив у російський полон, з якого через Норвегію повернувся на початку 1918 р.

Від січня 1919 р. – поручник, згодом сотник УГА. Служив інтендантом 4-ї (Коломийської) бригади, навесні 1920 р. – заступником інтенданта 2-го корпусу УГА, а влітку цього ж року – інтендантом Херсонської дивізії Армії УНР. Один із засновників УВО; від вересня 1920 р. – координуючий голова її начальної колегії. Наприкінці цього ж року обраний генеральним секретарем УРП.

В жовтні 1922 р. заарештований польською поліцією в зв'язку з вбивством С. Твердохліба, звільнений з ув'язнення в травні 1923 р.

Продовжував громадсько-політичну діяльність як заступник генерального секретаря і член головної управи УРП (від 1926 р. – УСРП). Вийшов з партії в 1934 р. У 1926 р. був обраний першим головою Українського спортивного союзу в Галичині. Від 1924 р. – адвокат у Делятині, від 1928 р. – у Заболотові на Станіславівщині. Потім працював у Львові в управі видавництва "Червона калина", членом-засновником якого був від 1920 р. Входив до головних виділів товариств "Просвіта" і "Рідна школа"; від 1932 р. видавав журнал "Каменярі".

У вересні 1939 р. перебрався в зайняту німецькими окупантами Польщу, працював адвокатом. Від березня 1940 р. до грудня 1942 р. очолював філію Українського центрального комітету в Криниці на Лемківщині. Восени 1943 р. став начальником військової канцелярії дивізії "Галичина". Перебував у полоні в м. Ріміні (Італія), потім переїхав у Велику Британію. Від 1948 р. жив у Канаді. Брав участь в роботі українських товариств, зокрема, до грудня 1964 р. очолював канцелярію Конгресу українців Канади, був членом управи Братства вояків УГА. Автор статей-споминів "Початки УВО в Галичині", "Українська Військова Організація (організаційні початки створення начальної колегії УВО)", "Початки УВО у Львові (в 60-річчя її заснування)", "Полковник Євген Коновалець" та інших, що опубліковані в періодичних виданнях діаспори. Помер у м. Вінніпег.

Служив у таких військових підрозділах:
* 3-й Галицький корпус
* 3-тя Бережанська бригада
* 5-та Херсонська дивізія