Перші визвольні змагання

1914-1924 рр.

Національність: Росіянин

Уродженець Московської губернії, син штабс-капітана. Освіту здобув в 3-му Московському кадетському корпус. На службу вступив 30.08.1883. Закінчив 3-тє військове Олександрівське училище (1885). Випущений підпоручиком (ст. 14.08.1884) в 8-му артилерійську бригаду.

Учасник китайської кампанії 1900-01. Начальник штабу Південно-маньчжурського загону (15.07-08.09.1900). Полковник (ст. 06.12.1901). Перебував у розпорядженні Командуючого військами Квантунської області (25.02.1902-09.03.1904). Учасник російсько-японської війни 1904-05. З 23.02.1904 начальник гарнізону Мукдена. Перебував у розпорядженні Намісника на Далекому Сході (09.03.1904-06.09.1905). Військовий комісар Мукденской провінції (з 13.11.1905).

Начальник штабу 3-го Кавказького армійського корпусу (з 06.07.1910), з яким вступив в світову війну в складі 3-ї армії Південно-Західного фронту. За успіхи в боях в ході Варшавсько-Івангородський операції (09.1914) у м. Козєніце нагороджений орденом Св. Георгія 4-й ст. (ВП 15.04.1915). Командувач 21-ї пішої дивізії (з 08.01.1915). В.о. начальника штабу 2-ї армії (з 08.02.1915). Ген-лейтенант (пр. 28.02.1915; ст. 28.09.1914; із старш. На основ. С. В. П. 1869 р VII, VIII. 366 по ред. Прик. В. В. 1912 р № 528 ) із затвердженням на посаді. Начальник штабу армій Західного фронту (з 21.09.1915). Командувач 3-й армією (з 03.04.1917). Намагався налагодити нормальну роботу військ, причому домігся від армійського комітету відправки в тил найбільш революційно налаштованих пропагандистів. Після липневих подій зробив ряд рішучих заходів щодо припинення революційної пропаганди в армії, в т.ч. після артилерійського обстрілу був розформований 693-й піший Слуцький полк (174-та піша дивізія 20-го армійського корпусу), який відмовився видати більшовицьких агітаторів. З 11.08.1917 в резерві чинів при штабі Київського ВО (за поданням командувача Південно-Західним фронтом ген. Денікіна). З 20.10.1917 командувач військами Київського ВО.

З 01.06.1918 служив в армії Української Держави. У 1919 прибув до Архангельська і в 1919-20 був начальником штабу Головнокомандувача усіма російськими збройними силами на Північному фронті. Після поразки білих сил на півночі евакуйований до Швеції і інтернований у військовому таборі Вернесмоен. Потім переїхав до Норвегії, жив в Ліллехаммері, працював на міський пивоварні, підробляючи водієм таксі. Помер після тривалої хвороби в лікарні Червоного Хреста Ліллехаммера.

Служив у таких військових підрозділах:
* Резерв УД