Перші визвольні змагання 1914-1924 рр. 

Друк картки
Картка № 1272


Вротновський-Сивошапка Костянтин Германович

(09.07.1890—?)



полковник Армії УНР

Національність: Українець

Полковник ветеринарної служби Армії УНР.

Народився в м. Миколаїв Херсонської губернії. Склав екстерном іспити на атестат середньої освіти при 6-й Варшавській гімназії, закінчив Варшавський ветеринарний інститут (1915), був розподілений на посаду молодшого ветеринарного лікаря 4-го етапного батальйону. Згодом — ветеринарний лікар Гренадерського саперного батальйону.

У квітні 1917 р. — організатор українського руху в Гренадерському корпусі. Від українців корпусу був делегований на II Всеукраїнський військовий з'їзд, де був обраний членом Українського генерального військового комітету (УГВК). З кінця липня 1917 р. — голова ветеринарної підсекції санітарно-медичного відділу УГВК. Згодом — начальник ветеринарного відділу Українського генерального військового секретаріату. Починаючи з 01.11.1917 р. перебував на посаді начальника військово-ветеринарної управи Українського Генерального Військового Секретаріату, згодом — Військового міністерства Центральної Ради, Гетьманату та Директорії. З 05.05.1919 р. — за сумісництвом референт з національно-культурних справ Сірожупанного корпусу Дієвої армії УНР. З 22.05.1919 р. — за сумісництвом командир окремого загону Сірожупанників, що мав охороняти Підволочиськ. 22.06.1920 р. обійняв посаду товариша міністра народного господарства УНР. З 26.10.1920 р. був приділений до Військово-ветеринарної управи Військового міністерства УНР. З лютого 1921 р — полковник Армії УНР.

У 1920-х рр. жив на еміграції на Волині (тоді — Польща). Подальша доля невідома.

Служив у таких військових підрозділах:
* Військове секретарство ЦР
* Український Генеральний Військовий комітет
* Військове міністерство УД
* Військове міністерство УНР
* Військове міністерство УНР(Період 2)
* Військове міністерство УНР(1920)

Джерела:

* Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української народної республіки (1917-1921): Наукове видання. - К.: Темпора, 2007.