Друк картки
Картка № 1280


Вислоцький Іван 

(1893 - 1969)


Старшина австро-угорської армії
Четар УГА

Національність: Українець

Письменник, хорунжий Армій УНР і чотар УГА.

Іван Вислоцький народився 24 липня 1893 року в Лелюхові повіту Новий Санч на Лемківщині у родині священика.

Під час Першої світової війни був у складі австрійської залоги фортеці Перемишль.
Був взятий в полон російськими військами і висланий в Сибір, звідки втік восени 1917 року.

На початку 1918 року записався добровольцем до Корпусу Січових Стрільців Армії УНР.

У 1919 році Іван Вислоцький зарахований до Української Галицької Армії, де він пробув до 1920 р.

Іван Вислоцький в справі розстрілу Петра Болбочана

Згодом на еміграції набули розголосу спогади Івана Вислоцького — колишнього старшини Січових Стрільців та співробітника військової спецслужби Української Галицької Армії, - підтвердили намір галичан звільнити командира запорожців.
І. Вислоцький одержав доручення від полковника Є. Коновальця «віднайти „польовий суд\", що судив полковника Петра Болбочана, роззброїти сторожу, а полковника Болбочана разом зі „суддями“ і судовими актами доставити до команди корпусу С. С.». На випадок, якщо ця акція зазнає поразки, І. Вислоцький мав «податися за річку Збруч до УГА». Проте спізнився. Розвідка Петлюри відмінно спрацювала - Чеботарьов вже спішно виконав вирок і покинув станцію Балин.
Оскільки прокурор, за його словами (Вислоцького), втік до денікінців, він заарештував лише одного суддю, якого передав разом із матеріалами суду до штабу Начальної команди УГА.
Інформація старшини Січових Стрільців про катування, які застосовувалися до засудженого в ході слідства, набула особливої ваги. Б. Мартос, зокрема, заперечує свідчення І. Вислоцького про тортури, яким був підданий П. Болбочан.
Детальну розповідь цього старшини УГА на зібранні членів української громади в Подєбрадах подає С. Цап. І. Вислоцький повідомив, що після того, як він прибув на ст. Балин і дізнався про страту П. Болбочана, він наказав розкопати могилу, аби засвідчити документально, що перед розстрілом підсудного катували. З цією метою було зроблено декілька фотографій з тіла страченого.

Подальша доля Івана Вислоцького, еміграція

Злиття УГА з Червоною армією призвело до ліквідації розвідки галицького війська, оскільки більшовики намагалися насамперед прибрати до рук співробітників розвідчого відділу і розстрілювали їх без суду.
Навесні 1920 року УГА та її спецслужби фактично припиняють регулярну діяльність. При цьому більшість армійських старшин та стрільців, співробітників розвідки і контррозвідки переходять у підпілля, поповнюють лави повстансько-партизанських формувань та національно-визвольних рухів і продовжують боротьбу за самостійність і соборність Української держави.

З молодою дружиною за підробленими паспортами він зумів з пригодами через Одесу, Варну і Білгород дістатися Відня.
Якийсь час жив і працював у Чехословацькій Республіці, Польщі, Парагваї.
За океаном у останні роки життя навчав дітей переселенців читати та писати українською мовою.

Помер Іван Вислоцький 1969 року в Аргентині.

Служив у таких військових підрозділах:
* 1-й полк СС(1918)
* Резерв УГА

Джерела:

* Спомини розвідника з часів Першої світової війни: Австрійська армія, Київські Січові Стрільці, Українська Галицька Армія — Іван Вислоцький. Львів. 2007 — Упорядник Ольга Вислоцька-Тритяк.