Перші визвольні змагання 1914-1924 рр. 

Друк картки
Картка № 1350


Франко Петро Іванович

(21.06.1890-06.07.1941)


Поручник ЛУСС
Сотник УГА

Національність: Українець

Народився у селі Нагуєвичі біля Дрогобича у родині відомого українського письменника Івана Франка.

Закінчив Львівську політехніку. У 1911—1914 був учителем фізичного виховання у філії української Академічної гімназії у Львові. Восени 1911 організовував у своїй гімназії пластові гуртки та проводив з ними спортивно-військові заняття.

Із 1914 року в ранзі поручника командував сотнею Легіону УСС.


У часі листопадових боїв за Львів Франко з кулеметною сотнею знаходився на Високому Замку.

6 грудня 1918 державний секретар військових справ ЗУНР Дмитро Вітовський підписав наказ про формування Летунського відділу Галицької армії; командиром відділу став поручник Франко. З 1918-го сотник Петро Франко вів референтуру летунства в Начальній Команді Української Галицької Армії до її інтернування в 1920. 4 січня 1919, проводячи повітряну розвідку на північ від Львова на 2-місному «Альбатросі», Петро Франко був збитий ворожим літаком. Він та його другий пілот, старший десятник Роман Кавута (Клатва), залишилися живими, але потрапили у полон до поляків, були інтерновані у табір Домбє; за золотий перстень Франко виміняв у вартового польський військовий однострій і втік із табору.

У 1922—1930 роках — професор української гімназії в Коломиї.

У 1931—1936 — працював старшим науковим співробітником у науково-дослідному Інституті прикладної хімії в Харкові. Автор 36 зареєстрованих винаходів, переважно з галузі переробки молока.

1936—1939 — учителював у гімназіях Львова та Яворова. У 1937 видав працю «Іван Франко зблизька».

Під час приєднання Західної України до УРСР був обраний у жовтні 1939 депутатом Народних Зборів Західної України.

У 1939—1941 роках працював деканом товарознавчого факультету Українського державного інституту радянської торгівлі у Львові. У 1940 році обраний депутатом до Верховної Ради УРСР.

З початком радянсько-німецької війни у червні 1941 вивезений радянською владою зі Львова на схід. За одними даними, загинув 28 червня 1941 року при спробі втечі з потяга на станції Прошова біля Тернополя. За іншими — у Великому Глибочку разом з Кирилом Студинським потрапив під бомбардування нацистів та здійснили спробу втечі, однак були розстріляні совіцьким конвоїром.

Служив у таких військових підрозділах:
* Летунський полк УГА
* ЛУСС
* Начальна команда Галицької армії

Джерела:

* Науменко К. Франко Петро Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 325. — ISBN 978-966-00-1359-9.