Перші визвольні змагання

1914-1924 рр.

Національність: Невідомо

Лівен, Карл Павлович (1884-1941) – князь, капітан I рангу флоту Української Держави. В 1902 р. закінчив Олександрівський ліцей. Офіцер з 1904 р. Капітан II рангу, перебував при вел. князі Кирилі Володимировичу[1]. В 1918 р. - представник українського морського відомства у міжнародній навігаційно-технічній комісії[2], командир міноносця «Зоркій»[3]. Наприкінці червня 1918 р. своїми діями забезпечив повернення українських торгівельних кораблів з Новоросійська. Більшовики жадали затоплення торгівельних суден. Команді одеського пароплава «Евфрат», який вже двічі намагався втекти з Новоросійська, вдалося зв’язатися з представником Української Держави, що перебував на «Гебені», капітаном I рангу князем Лівеном. Німці заявили, що вони допоможуть «Евфрату» у разі виникнення будь-яких перешкод з боку більшовиків. Відтак пароплав вийшов з порту та сміливо попрямував до Одеси. Услід йому під українськими прапорами з Новоросійська до Одеси також вирушили пароплави «Ай-Петри», «Юпитер», «Луч», «Анатолий Молчанов» та інші. Протягом 3-5 липня всі кораблі-«заручники» повернулися додому[4]. За відзначення по службі, 1 липня 1918 р. підвищений до капітана I рангу[5]. До осені 1920 р. евакуйований з Севастополя. К літу 1921 р. в Константинополі. В еміграції у Франції (Париж). Помер у 1941 році. Помер у 1941 р. Син – Павло (1919 р.н.), онучки Софья (1946), Ізабель (1947), Карола (1951)[6]

Служив у таких військових підрозділах:
* ВМС УД