Друк картки
Картка № 400


Паньківський Федір Федорович

(19.04.1878-?)


Штабс-капітан РІА
полковник Армії УНР

Національність: Невідомо

Походив з родини священика Седлецької губернії (Польща). Народився у с. Корощино Більського повіту Хомської губернії. Закінчив Холмську чоловічу гімназію, Санкт-Петербурзьке піхотне юнкерське училище за 2-м розрядом (1904). Вийшов підпоручиком до 188-го піхотного резервного Красноставського полку. 06.09.1906 р перевівся за власним бажанням до 187-го піхотного резервного Холмського полку. 30.06.1910 р, у зв'язку з ліквідацією резервних піхотних полків, був приділений, а потім — переведений до 149-го піхотного Чорноморського полку (Володимир-Волинський), у складі якого в 1914 р. вирушив на Першу світову війну. В 1915 р потрапив до австро-угорського полону. Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.

У 1916 р. — керівник гуртка офіцерів-українців військовополонених у таборі Брюкс. З середини серпня 1918 р. — командир 1-го куреня 2-го козацько-стрілецького (Сірожупанного) полку Армії Української Держави. З 17.11.1918 р. — командир 2-го Сірожупанного полку військ Директорії. У квітні 1919 р. — начальник Сірожупанного відділу, сформованого з 2-го та частково 1-го і 3-го Сірожупанних полків Дієвої армії УНР. Після Луцької катастрофи 16–17.05.1919 р. зібрав з решток 2-ї Сірожупанної дивізії 2-й збірний Сірожупанний полк Дієвої армії УНР. 3 04.06.1919 р. — помічник командира 10-го Сірожупанного полку Дієвої армії УНР. Учасник Першого Зимового походу: воював у складі 4-го збірного пішого Сірожупанного полку. У 1920–1921 рр. — помічник командира 10-го куреня 4-ї Сірої бригади 2-ї Волинської стрілецької дивізії Армії УНР.

У 1920—30-х рр. жив на еміграції у Польщі. Подальша доля невідома.

Служив у таких військових підрозділах:
*

Джерела:

* Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української народної республіки (1917-1921): Наукове видання. - К.: Темпора, 2007.