Картка № 416
Бізанц Альфред
(1890-після 1953)
Підполковник УГА
Національність: Німець
Народився в Перемишлі, мешкав в с. Дорнфельд (тепер с. Тернопілля Пустомитівського р-ну Львівської обл.). Німець. У роки Першої світової війни - майор австро-угорської армії. Нагороджений хрестом "За військові заслуги" ІІІ ступеня.
В УГА з перших її днів. Із січня 1919-го - командир 7-ї Львівської бригади ГА, групи військ "Південь". У червні того ж року бригада Бізанца розпочала Чортківську офензиву, за котру він отримав звання підполковника. У січні - травні 1920-го - в ЧУГА. У травні разом із бригадою перейшов на бік армії УНР. У серпні 1920-го у званні полковника разом із групою офіцерів ДА УНР був "приділений" до штабу 6-ї дивізії Війська Польського.
Після завершення польсько-радянської війни польська влада безрезультатно намагалася обвинуватити його у військових злочинах. У післявоєнний час стояв біля витоків Української військової організації, брав участь у діяльності галицьких ветеранських організацій.
1938 року був одним із головних дієвих осіб багатолюдного похорону колишнього головнокомандувача УГА М. Тарнавського, прощався з ним від імені усіх старшин Галицької армії. На початку 1940-х - референт українських справ в адміністрації Генерал-губернаторства Третього Райху. У 1943-1944 роках очолював Військову управу дивізії "Галиччина". 1945-го заарештований радянськими спецслужбами і засланий. Помер у таборах ГУЛАГу після 1953 року.
Автор спогадів, опублікованих 1923 року в "Календарі Червоної Калини".
Служив у таких військових підрозділах:
*
Джерела:
* Стецишин О. Ландскнехти Галицької армії/Центр досліджень визвольного руху.-Львів:"Часопис", 2012.-480с., іл.