Перші визвольні змагання 1914-1924 рр. 

Друк картки
Картка № 56


Янушевський Григорій Юхимович

(18.11.1861 — після 1934)


Генерал-лейтенант РІА
Генерал-поручик Армії УНР

Національність: Невідомо

Народився у Подільській губернії, походив з родини титулярного радника. Закінчив Варшавське піхотне юнкерське училище (1883), вийшов підпоручиком до 1-го стрілецького батальйону.

Закінчив Миколаївську академію Генерального штабу за 1-м розрядом (1890). З 18.04.1899 р. — полковник. З 17.02.1900 р. — начальник штабу 6-ї кавалерійської дивізії. З 29.01.1901 р. — начальник штабу 10-ї піхотної дивізії. З 30.03.1904 р. — командир 3-го стрілецького полку, на чолі якого брав участь у Російсько-японській війні. За бойові заслуги був нагороджений золотою Георгіївською зброєю. З 19.06.1905 р. — генерал-майор, начальник 1-ї бригади 1-ї стрілецької дивізії. З 16.12.1906 р. — генерал-квартирмейстер штабу Московської військової округи. З 16.07.1910 р. — начальник штабу 9-го армійського корпусу (Київ). З 27.09.1914 р. — начальник 19-ї піхотної дивізії. З 19.07.1914 р. — генерал-лейтенант. З 29.07.1915 р. — начальник 1-ї Гренадерської дивізії. З 11.09.1916 р. — командувач 3-ю армійського корпусу. 15.04.1917 р пішов у відставку після розгрому корпусу німецькими та австро-угорськими військами на т. зв. Черевищенському плацдармі. За Першу світову війну був нагороджений всіма орденами до Святого Володимира II ступеня, орденом Святого Георгія IV ступеня (07.05.1915 р., за бій 08–10.12.1914 р.).

У 1918 р. приватно жив в Україні. З 03.12.1918 р. — представник Головного штабу при Морському міністерстві Української Держави. З 21.01.1919 р. — член Військово-ученого комітету Генерального штабу Дієвої армії УНР. З 11.02.1919 р. — отаман для доручень при Головному інспекторі військ УНР. З 07.04.1919 р. — начальник штабу Холмської групи Дієвої армії УНР. 3 07.06.1919 р. — начальник 2-ї Управи (генерал-квартирмейстерства) штабу Дієвої армії УНР. 06.10.1919 р. був звільнений через хворобу.

Жив у Могилеві-Подільському, де незабаром був схоплений білогвардійцями та відправлений до Ростова на т. зв. реабілітаційну комісію генералів Збройних Сил Півдня Росії. Разом з білими військами евакуювався з Північного Кавказу до Криму.

При командуванні Російської армії генерала П. Врангеля створив та очолив Українську громаду, вживав заходів до формування у складі цих військ Української дивізії, координував дії українських партизанських загонів, що оперативно підпорядковувалися білогвардійському командуванню.

У листопаді 1920 р. разом з білими виїхав до Туреччини, звідки незабаром домігся дозволу на переїзд до Польщі. 06.06.1921 р. з'явився у розпорядження штабу Армії УНР. 3 18.08.1921 р. — т. в. о. помічника начальника Генерального штабу УНР. Станом на 01.11.1921 р. — т. в. о. начальника Генерального штабу УНР.

У червні 1922 р. залишив службу в Армії УНР через низку особистих конфліктів та приватно жив у Бресті. Працював бухгалтером у технічній конторі інженера Л. Долценга. Помер на еміграції.

Служив у таких військових підрозділах:
*

Джерела:

* Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917-1921)
*Веб-ресурс: grwar.ru