Перші визвольні змагання 1914-1924 рр. 

Друк картки
Картка № 568


Нагорний Степан Васильович

(8.08.1897—?)


Поручик РІА
Сотник Армії УНР

Національність: Невідомо

Народився у с. Дишів Липовецького повіту Київської губернії. Закінчив Житомирську школу прапорщиків (18.12.1915), служив прапорщиком 508-го піхотного Черкаського полку. З 16.07.1917 р. служив у 116-му піхотному запасному полку, з 20.11.1917 р. — у 110-му піхотному запасному полку. Останнє звання у російській армії — поручик.

З 21.12.1917 р. — командир роти Українського Козацького запасного полку Кавказького фронту. У серпні 1918 р. повернувся в Україну. 04–24.10.1918 р. — командир сотні Окремого Чорноморського Коша Армії Української Держави. 24.10.—25.11.1918 р. перебував під слідством за виступ проти гетьмана П. Скоропадського на старшинському зібранні Чорноморського Коша. З 25.11.1918 р. — командир Окремого Кальницького куреня військ Директорії, голова надзвичайних судів у Липовці та Ковелі. З 01.04.1919 р. — командир 1-го куреня 1-го Сірожупанного полку Дієвої армії УНР. У червні—липні 1919 р. — помічник командира 1-го Сірожупанного полку Дієвої армії УНР. З 15.08.1919 р. — у резерві старшин при Головному інтендантському управлінні. 26.12.1919 р. був інтернований польською владою. 15.02.1920 р. — обраний головою громади українських старшин у таборі Ланцут. З 09.06.1920 р. — приділений до Гарматного запасного куреня 3-ї гарматної бригади 3-ї Залізної дивізії Армії УНР. З 29.06.1920 р. — начальник інформаційної філії розвідчого управління Генерального штабу УНР. Доля після 1921 р. невідома.

Служив у таких військових підрозділах:
*

Джерела:

* Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української народної республіки (1917-1921): Наукове видання. - К.: Темпора, 2007.