Картка № 60
Яроцький Дмитро Петрович
(15.05.1895—?)
Підполковник Армії УНР
Національність: Українець
Народився у м. Козятин Київської губернії. Закінчив Жмеринську гімназію (1913), 1-ше Київське військове училище (01.10.1914). Служив підпоручиком 11-го піхотного запасного батальйону. 17.05.1916 р. був переведений до 16-го гренадерського Мінгрельського полку, командував 15-ю ротою. З 21.06.1916 р. — штабс-капітан.
06.06.1917 р. за власним бажанням був відряджений у розпорядження штабу Київської військової округи для зарахування до українських частин. З 13.06.1917 р. — командир 9-ї сотні 1-го Українського козацького полку ім. гетьмана Б. Хмельницького військ Центральної Ради, хоча прибув до полку 14.10.1917 р. після затримки, пов'язаної з діяльністю у Центральній Раді. З 20.10.1917 р. — начальник команди піших розвідників 1-го Українського козацького полку ім. гетьмана Б. Хмельницького. З 27.12.1917 р. — ад'ютант головнокомандувача військами Південно-Західного фронту (до 28.01.1918).
З 16.02.1918 р. — старший ад'ютант бердичівського повітового коменданта Центральної Ради, з 10.06.1918 р. — старший ад'ютант губернського військового комісара Поділля, з 5.09.1918 р. — помічник начальника особливого відділу штабу 2-го Подільського корпусу Армії Української Держави, з 28.12.1918 р. — помічник начальника організаційно-мобілізаційного відділу штабу Холмсько-Галицького (згодом — Правобережного) фронту Дієвої армії УНР. 3 10.01.1919 р. — помічник начальника оперативного відділу штабу Правобережного фронту Дієвої армії УНР, з 10.04.1919 р. — старший ад'ютант відділу генерал-квартирмейстерства штабу Гуцульського коша Дієвої армії УНР, з 10.05.1919 р — начальник оперативно-розвідчої частини штабу 3-ї (згодом — Залізної) дивізії Дієвої армії УНР, з 9.11.1919 р. хворів на тиф. З 12.02.1920 р. — у резерві старшин при штабі 4-ї бригади Армії УНР, з 2.03.1920 р. — начальник оперативної частини штабу 4-ї бригади Армії УНР, з 11.04.1920 р. — начальник оперативного відділу штабу 2-ї (згодом — 3-ї Залізної) дивізії Армії У НР. З 25.07.1920 р — підполковник. З 3.09.1920 р. — помічник начальника оперативного відділу штабу Армії УНР, з 16.09.1920 р. — начальник оперативного відділу штабу Армії УНР. У 1921 р. — приділений до штабу 2-ї запасної бригади Армії УНР. У 1921 р. прийняв католицизм та вже як поляк вступив на службу до польської армії.
Подальша доля невідома.
Служив у таких військових підрозділах:
*
Джерела:
* Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917-1921)