Картка № 68
Ященко Мусій (Михайло) Антонович
(05.11.1890–1936)
Підполковник Армії УНР
Національність: Українець
Походив з селян с. Соколівка Білоцерківського повіту Київської губернії (за російським послужним списком — з селян Харківської губернії). Витримав іспит на звання вчителя церковно-приходської школи при Харківському духовному училищі, викладав у церковно-приходських школах. 18.07.1914 р. був мобілізований на військову службу та зарахований до 31-го піхотного запасного батальйону. 01.09.1916 р. закінчив 3-тю Іркутську школу прапорщиків. Служив прапорщиком 11-го Сибірського стрілецького запасного полку. Останнє звання у російській армії — поручик.
У 1917 р. брав активну участь в українізації 408-го піхотного полку 102-ї дивізії, що розташовувалася в районі Луцька. Згодом служив у 102-му ударному українському курені, сформованому з українців 102-ї піхотної дивізії. 16.11.1918 р., після початку протигетьманського повстання, повернувшись у рідне село, сформував окрему сотню, яка була включена до складу Окремого Загону Січових стрільців. Після взяття Києва 14.12.1918 р. сотня була переформована на Окрему інженерну 1-ї дивізії Січових стрільців (згодом — корпусу Січових стрільців). Станом на 16.08.1919 р. — командир 10-го технічного куреня Січових стрільців Дієвої армії УНР. З травня 1920 р. — командир штабової сотні 6-ї Січової стрілецької дивізії Армії УНР.
З 1923 р. жив на еміграції у Лодзі. Помер від сухот у Ковелі.
Служив у таких військових підрозділах:
* Окремий Загін Січових Стрільців
* Корпус СС
* Група Січових Стрільців
* 6-та Січова дивізія
Джерела:
* Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917-1921)