Друк картки
Картка № 751


Мазюкевич Володимир Петрович

(02.03.1876-?)


Підполковник РІА
Полковник Армії УНР

Національність: Невідомо

Походив з дворян Києва. Закінчив 3-тю Київську гімназію, Чугуївське піхотне юнкерське училище за 2-м розрядом (1899), вийшов підпрапорщиком до 132-го піхотного Бендерського полку (Київ), у складі якого у 1905–1909 рр. перебував у відрядженні на Кавказі для при душення революційних виступів. У 1914 р. старший ад'ютант штабу 33-ї піхотної дивізії. Під час Першої світової війни був поранений. Нагороджений усіма орденами до Святого Володимира IV ступеня. З березня 1917 р. обіймав посади старшого ад'ютанта та в. о. начальника штабу 42-ї піхотної дивізії. Останнє звання у російській армії — підполковник.

З 03.01.1918 р. — помічник начальника штабу військових формувань Центральної Ради, очолюваних Ю. Капканом, і помічник начальника штабу Особливого коменданта Києва. З 08.03.1918 р. — начальник господарчого відділу Головної шкільної управи Військового міністерства УНР, згодом — Української Держави. З 26.12.1918 р. до 09.04.1919 р. — вартовий отаман Південно-Західного (він же — Холмсько-Галицький) фронту Дієвої армії УНР. У червні 1919 р. потрапив у польський полон. З 18.05.1920 р. — начальник штабу 7-ї запасної бригади, а з 12.07.1920 р. — начальник 7-ї запасної бригади Армії УНР. З 17.08.1920 р. — начальник штабу командувача запасних військ Армії УНР. З 12.09.1920 р. — начальник штабу 1-ї Кулеметної дивізії Армії УНР. З 09.08.1921 р. — начальник штабу 1-ї Запорізької дивізії Армії УНР. У 1920—30-х рр. жив на еміграції у Польщі. Подальша доля невідома.

Служив у таких військових підрозділах:
*

Джерела:

* Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української народної республіки (1917-1921): Наукове видання. - К.: Темпора, 2007.