Перші визвольні змагання

1914-1924 рр.

Національність: Українець

[1]Народився приблизно в 1868 році. Уродженець Буковини. Офіцер запасу австро-угорської армії. Учасник Першої світової війни. З перших чисел листопаду 1918 року у лавах УГА. Учасник боїв за Львів. Керував куренем полку ім. Князя Лева.

[2] З початком січня 1919. р. прибув до Старого Самбора з дорученням Начальної Команди організувати з двох бойових груп(“Лютовиська” та “Старий Самбір”) “1-шу Гірську Бриrаду”. На місце постійної дислокації бриrади от. Черський обрав місто Турку, враховуючи те, що воно було приблизно на середині фронту. Начальником штабу став сот. Карло Шльоссер з групи полк. Кравса, а адьютантом був хор. Мартинець.

Під час польської офензиви (Травневий наступ польських військ) 15-го травня 1919. р. Гірська бриrада, була відрізана ворогом від головних сил ІІІ-го корпусу та змушена була відійти через Турку, Бариню, Висоцьке, Сморже, Тухольку і Климець до Чехословаччини, де перейшовши кордон в Нижних Верецках склала зброю. Перед переходом границі відбулася старшинська нарада в Тухольці, на якій вирішено перейти на чеську територію, де перегрупуватися і створити в Карпатах нову фронтову лінію. Та в Нижних Верецьках за наказом французького генерала Енака, тодішнього команданта чеської армії, бриrада змушена була скласти зброю. Як результат інтернування і перевезеня в Судети до містечка Німецьке Яблінне. Тут бригада переформувалася і отримала назву: Українська Бриrада в Німецькім Ябліннім. Разом з бригадою в таборі перебував отаман Василь Черський.

[3]Перебуваючи в таборі для інтернованих в Німецькому Яблонні, над от. Черським відбувся суд. Обвинувачення заявляло, що колишній комбриг не повинен був покидати фронт і переходити з частинами бригади на чеську територію. Головуючим суду був підпол. В. Федорович, захистом от. Черського був сот. Софрон Шебець. Суд переслухав свідків, дійшов до висновку, що в тодішній ситуації іншого виходу не було і от. Черського виправдав.

В листопаді 1919 року В.Черський разом з підп. Федоровичем та ще кількома старшинами виїхав в Україну на поповнення діючих військ. Однак в Румунії їх затримали під причиною, що в Камянці вже не було війська УГА, а були більшовики.

Залишився на Буковині і вернувся до містечка Кіцмань, де жила його родина і де він до Першої світової війни був начальником поштового уряду. Мав великі неприємності від румунів, які називали його „большевицьким генералом", деякий час сидів у тюрмі, згодом мав проблеми з працевлаштуванням і тому виїхав на заробітки до Канади, де працював звичайним робітником певний час та згодом повернувся назад до Буковини. В часі Другої світової війни перебував на еміграції у Відні, де і помер ЗО листопада 1946 р.

Служив у таких військових підрозділах:
* 1-а Гірська бригада
* Українська Бригада в Німецькім Яблоннім