Картка № 81
Шаповал Олександр Андрійович
(1888–1972)
Генерал-хорунжий Армії УНР
Національність: Невідомо
Народився на Полтавщині. Останнє звання у російській армії — підпоручик.
З травня 1917 р. — ад'ютант 1-го Українського козацького полку ім. Б. Хмельницького. У грудні 1917 р. — інтендант 1-ї Сердюцької дивізії військ Центральної Ради. З початку січня 1918 р. — командир 1-го Українського козацького ім. Б. Хмельницького полку військ Центральної Ради. З 09.02.1918 р. — командир Богданівської сотні 1-го Запорізького куреня Окремого Запорізького загону військ Центральної Ради 3 15.03.1918 р. — командир Богданівського куреня 1-го Запорізького полку Окремої Запорізької дивізії Армії УНР. З 01.04.1918 р. — командир 4-го Запорізького ім. Б. Хмельницького полку Окремої Запорізької дивізії Армії УНР. У квітні 1918 р. — за сумісництвом тимчасовий губернський комісар Харківщини. За часів Гетьманату П. Скоропадського був підвищений до звання значкового. 04.11.1918 р. був знятий з посади командира полку. З кінця листопада 1918 р. — командувач резервних військ Директорії. З 28.12.1918 р. — головнокомандувач Холмсько-Галицького фронту Дієвої армії УНР. З 13.03.1919 р. — т. в. о. Наказного Отамана та Військового міністра УНР (до травня 1919). З 15.09.1919 р. — начальник розвідчого та закордонного відділів, а також резерву старшин Головного управління Генерального штабу Дієвої армії УНР. Навесні 1920 р. — начальник 4-ї стрілецької бригади Армії УНР. У 1921 р. був підвищений до звання генерал-хорунжого Армії УНР.
У 1920-х рр. — бібліотекар Українського педагогічного інституту у Празі. З 1930 р. — на еміграції у США. Засновник гетьманського руху в Америці, редактор часопису «Січ» у Чикаго. У 1920—1930-х рр. в еміграційній літературі згадувався як полковник.
Служив у таких військових підрозділах:
*
Джерела:
* Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917-1921)