Картка № 831
Жан Йосафат Йозеф
(1885—1972)
Військовий капелан
Національність: Француз
[2]Народився 19. III. 1885. р.
у Ст. Фабіян де Рімускі, провінція Квебек, Канада. По закінченню
богословських студій і по висвяченню виїхав в липні 1913 р. до
Галичини, де за благословенням Митрополита Андрія Шептицького
приймав український обряд. Тут в монастирі оо. Василіян і перебув
1-шу Світову війну.
В червні 1919. р. на пропозицію Начального Вождя ґен. Грекоіва вступає на службу УГА «як перекладчик і знавець
французької мови та був приділений до Начальної Команди УГА.
[1] Один із 80 польових духівників УГА. У 1919—1920 роках — на дипломатичній службі ЗУНР і УНР. Як член офіційних делегацій ЗУНР брав участь у мирних конференціях у Парижі й Ризі. Після війни виїхав на Захід, працював в українській церковній громаді в Боснії. У 1947-1949 роках організовував українське церковне життя у Великій Британії. Допомагав українцям іммігрувати до Канади. Зібрав багато цінних пам’яток української культури, які зараз зберігаються в Канадсько-Українському Національному музеї в Мондері.
Автор спогадів «Моє служіння Україні» (1953). Був нагороджений хрестом Симона Петлюри, медаллю і хрестом УГА. Помер у Канаді.
Служив у таких військових підрозділах:
* Начальна команда Галицької армії
* Резерв УГА
Джерела:
* [1]Стецишин О. Ландскнехти Галицької армії/Центр досліджень визвольного руху.-Львів:"Часопис", 2012.-480с., іл. * [2] Микитюк Д. Українська Галицька Армія [Т.2] (1958-1976)