Перші визвольні змагання

1914-1924 рр.

Національність: Невідомо

Полковник Армії УНР (генерал-хорунжий в еміграції).

Походив з дворянської родини, з м. Гадяч Полтавської губернії. Закінчив 1-й кадетський корпус (Санкт-Петербург), Павлівське військове училише (1911), вийшов підпоручиком до 93-го піхотного Іркутського полку (Псков), у складі якого брав участь у Першій світовій війні. За бій під Лодзю 07.11.1914 р. був нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня (отримав три кульових поранення). У 1917 р. — підполковник за бойові заслуги. З грудня 1917 р. — помічник начальника оперативного відділу штабу Київської військової округи.

З квітня 1918 р. — помічник Гадяцької земської управи. З листопада 1918 р. — командир 33-го пішого Охтирського полку військ Директорії. З 16.01.1919 р. начальник Республіканської дивізії Дієвої армії УНР. З середини лютого 1919 р. — помічник начальника Запорізької дивізії (з середини травня — 6-та Запорізька дивізія Дієвої армії УНР). З 18.08.1919 р. — командир 8-го Чорноморського полку 3-ї Залізної дивізії Дієвої армії УНР. Учасник Першого Зимового походу: начальник штабу Збірної Запорізької дивізії. У 1920 р. — член військової делегації УНР до головнокомандувача Російської армії П. Врангеля. Восени 1921 р. — командир 1-го дивізіону Окремого (Алмазівського) кінно-гірського гарматного дивізіону Армії УНР.

З 1924 р. перебував на еміграції у Польщі. Працював бухгалтером.

У 1941–1945 рр. був членом Дирекції Союзу Українських Кооперативів у Холмі. З березня 1945 р. — приділений до штабу Української Національної армії П. Шандрука. 12.05.1945 р. з наказу генерала П. Шандрука прийняв командування 1-ю Українською дивізією УНА. Був підвищений до рангу генерал-хорунжого.

У 1945–1948 рр. перебував на інтернуванні в Італії. У 1948 р. разом із вояками дивізії переїхав до Великобританії. У грудні 1951 р. — емігрував до США. Жив у Детройті. Похований на цвинтарі Баунд-Брук.

Служив у таких військових підрозділах:
*