1-й полк СС(1918)
Альтернативна/повна назва:
1-й полк Січових Стрільців
Січові Стрільці — військовий підрозділ Наддніпрянської Армії УНР, сформований у 1917 році початково з військовополонених австро-угорців українського походження.
В 1917 році з колишніх військовополонених австро-угорської армії українського походження був сформований Галицько-Буковинський курінь, котрий приймав активну участь у придушенні заколоту на заводі "Арсенал" та при обороні Києва від більшовицьких загонів в січні-лютому 1918 року.
Після звільнення столиці України 3 березня 1918 року, 1-й курінь Січових стрільців(після переформування в Гнатівці Галицько-Буковинський курінь став називатися 1-м куренем Січових Стрільців) залишився в Києві для охорони порядку і розгорнувся в полк Січових стрільців у складі двох піших і одного запасного куренів, кінної розвідки і гарматної батерії; він нараховував 3 000 старшин і вояків (третину полку склали наддніпрянці).
По відмові після гетьманського перевороту полку Січових стрільців продовжувати військову службу на користь Української Держави, його роззброїли німці й Січові стрільці розійшлися по Україні, але значна частина їх перейшла на службу до Запорізької дивізії збройних сил Української Держави, де у 2-му піхотному полку полковника Петра Болбочана склала 3-й курінь. У кінці серпня Січові стрільці відродилися як Окремий Загін Січових Стрільців
Джерела:
* Коновалець Є. Причинки до української революції. Прага:, 1928; 1948;
Старшини з'єднання:
* Вислоцький Іван - Четар УГА