1-й гарматний полк


Фото відсутнє

Альтернативна/повна назва:
1-й гарматний полк УГА

1-й гарматний полк бригади Українських Січових Стрільців утворено вже наприкінці грудня 1918 р. на базі артилерійської групи сотника Я.Курилюка і прибулих під Львів до бойової групи “Старе Село” коломийської батареї сотника В. Тотоєскула(загинув 4 грудня в бою під Львовом) та батареї сотника Я. Воєвідки з бойової групи “Схід”. Отже, полк склали шість батарей: дві – з Коломийського гарматного коша під командуванням сотника Курилюка (76-мм польових гармат) і сотника Т. Поліхи(76‑мм гірських гармат); дві – Станиславівського – сотника І. Балтро і поручника А.Вайдакевича; дві - Золочівського – поручників І. Балешти і Б. Грабовецького. Чотири останні батареї мали на озброєнні російські 76-мм польові гармати.
Для командування полком призначені: командир – піднесений до ранґи отамана Я. Воєвідка, начальник штабу – П. Продивус, старшини В. Семенюк, Н. Банах, Д. Кологон, С. Григоращук, М. Сандуляк. Під час облоги Львова батареї полку займали вогневі позиції в районі Зубри, Сокільників, Сихова. Оскільки бригади II корпусу стояли в облозі Львова й вели головно оборонні дії, батареї полку вогнем із закритих вогневих позицій обстрілювали ворожу оборону, завдавали ударів по важливих обєктах міста. Особливо відзначилися вони під час травневої 1919 р. офензиви поляків, коли батареям часто доводилося прикривати відступ своїх частин, а також під час Чортківської офензиви у червні 1919 р. Після відступу Галицької армії за Збруч у липні 1919 р. полк брав участь в операціях зєднаних українських армій УНР і ЗУНР на більшовицькому і денікінському фронтах у районі Христинівки, Умані, Жмеринки. Неоднозначна військово-політична ситуація змусила Галицьку армію у лютому 1920 р. приєднатися до Червоної армії. Після реорганізації УГА, коли на базі корпусів утворилися три стрілецькі червоні галицькі бригади, 1-й гарматний полк перетворено в дивізіон, яким після трагічної загибелі (від рук червоного комісара Табукашвілі) отамана Ярослава Воєвідки, став командувати сотник Юліян Шепарович. На його озброєнні були важкі 152-мм гавбиці. Дивізіон припинив існування у квітні 1920 р. після квітневої катастрофи Галицької армії, коли її дві бригади потрапили у польський полон, а 1-шу бригаду УСС роззброїли і ліквідували більшовики.

Джерела:

* Павло ТКАЧУК, Леонід КРИВИЗЮК (Львів)БОЙОВІ ДІЇ АРТИЛЕРІЙСЬКИХ ПОЛКІВ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ НА ФРОНТАХ ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ТА БІЛЬШОВИЦЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВОЄН
Старшини з'єднання:
* Воєвідка Ярослав - Отаман УГА