Жидівський Курінь


Фото відсутнє

Альтернативна/повна назва:
Жидівський пробоєвий курінь
Дата існування підрозділу: Інформація поки що відсутня

Жидівський Курінь — самостійний оперативний військовий підрозділ 1-го корпусу Української Галицької Армії.

Сформований у червні 1919 під час Чортківської офензиви з жидівської міліції Тернополя. Командир — поручник Соломон Ляйнберг. 16 червня стрільці УГА відбили Тернопіль у поляків, і за уповноваженням виконавчого комітету євреїв Тернополя — «Жидівської національної ради», Ляйнберг звернувся до полковника Микитки з пропозицією вступити разом із кількома сотнями євреїв у курінь в УГА.

Серед командирів сотень і чет були та­кож старшини-українці.

У військових списках з'єднання називалося «Жидівський пробойовий (ударний) курінь», офіційна назва була — «Пробойовий курінь І Корпусу Галицької Армії». Налічував в своїх лавах до 1200 вояків.

Склад куреня:

* 4 стрілецьких (по 200–220 вояків) і скорострільна (8 куле­метів) сотні, * 3 чоти — кінноти, саперна і зв'язку.

Місце дислокації та вишколу — село Остап'є (нині Підволочиського району Тернопільської області). Від 14 липня Жидівський Курінь брав участь у бойових діях з польськими військами на лінії сіл Максимівка-Романове Село-Жеребки-Колодіївка, прикривав відхід частин 1-го корпусу за Збруч у районі Скалата, Гримайлова та Гусятина.

25 липня 1919 почався наступ на більшовицькому фронті, командування 21-ї бригади наказало куреню активно переслідувати ворога. Курінь досяг містечок Солобківці, Зіньків, а на кінець дня 31 липня — району містечка Михальполь, що перебувало в руках більшовиків. Після кількох перестрілок курінь перейшов в атаку, захопив Михальполь і взяв у полон майже увесь гарнізон.

Відзначився в боях із більшовицькими військами під містами Проскурів (нині Хмельницький), Вінниця, Фастів, Бердичів. У Бердичеві своєю поведінкою під час несення служби і гуманністю курінь заслужив довіру населення, і поручник Ляйнберг отримав від міської громадської управи повноваження провести мобілізацію єврейської молоді.

Внаслідок бойових дій та епідемії тифу і дизентерії курінь втратив 2/3 складу. Начальна команда УГА його розформувала, вцілілих вояків перевели в інші час­тини.

Частина людей дісталася до Одеси, звідки разом з членами місцевої єврейської бойової дружини емігрували до Палестини. Дехто залишився на території Радянської України, а деякі, повернулися в Галичину, яка на той час була вже під Польщею.

Джерела:

* Олег Стецишин. Ландскнехти Галицької армії. Часопис, Львів 2012.

* П. Гуцал. Жидівський (єврейський) курінь // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004.
Старшини з'єднання:
* -